Брукнер Антон

Біографія

   Антон Брукнер (нім. Anton Bruckner; 4 вересня 1824 Ансфельден (Верхня Австрія) — 11 жовтня 1896, Відень) — австрійський композитор, органіст, педагог. Народився в родині сільського вчителя. Перші музичні уроки одержав від батька й органіста І. Б. Вайса в Хершинге. В 1837 г. був прийнятий хористом у монастир Санкт-Флоріан біля Лінца, де навчався грі на органі й скрипці. Великий вплив на формування майбутнього музиканта зробило звучання органа монастирської церкви.
У 1841-1855 рр., вчителював, грав на органі у невеликих австрійських селищах. Початком музичної діяльності Брукнера вважається 1855 р., коли він став соборним органістом Лінца. В 1856-1861 рр. він проходить заочний курс у найбільшого австрійського музичного теоретика С. Зехтера, в 1861-1863 рр. займається під керівництвом диригента Лінцького оперного театру О. Китцлера, під впливом якого вивчає опери Вагнера. В 1865 р. на прем'єрі опери Вагнера "Тристан й Ізольда" у Мюнхені відбулося особисте знайомство Вагнера й Брукнера. В 1864 г. закінчений перший зрілий твір Брукнера - Меса ре-мінор (№ 1), в 1866 г. - перша симфонія (виконана в 1868 г. у Лінці під управлінням автора).
З 1868 р. Брукнер живе у Відні, викладач гармонії, контрапункту й органа в консерваторії віденського товариста друзів музики; з 1875 р. - доцент Віденського університету, з 1878 г. - із Придворної капели. В 1869 г. як органіст гастролював у Франції (Нансі, Париж), в 1871 г. - у Великобританії (Лондон, був запрошений на відкриття "Альберт-холу").
У Відні Брукнер стикнувся із труднощами сприйняття його музики публікою й музикантами. Тільки після прем'єри сьомої симфонії (1884, Лейпциг) до нього прийшла широка популярність; в останнє десятиліття життя Брукнера його симфонії входять у репертуар відомих диригентів (Г. Ріхтера, А. Никиша, Ф. Вайнгартнера й ін.). Брукнер був визнаний гідним ордена Франца-Йосифа (1886), звання почесного доктора філософії Віденського університету (1891). Відповідно до свого заповіту, похований у Санкт-Флоріані.
Твори
•    11 симфоній, включно з 2, не позначеними номерами;
•    духовна музика (Реквієм — 1849; Магніфікат — 1852; 3 бвеликі меси — 1864, 1866 — для хора і духового оркестра (вторая ред. 1882), 1868; Te Deum — 1884; псалми, мотети і др.);
•    світські хори («Germanenzug» для чоловічого хору й духового оркестру — 1864; «Helgoland» для чоловічого хору і оркестру — 1890 и др.);
•    твори для органу;
•    струнний квінтет (1879) та ін.

Твори

← Повернутиcя до списку авторів