Дилецький Микола

Біографія

Микола Павлович Дилецький (близько 1630—1690) — український музичний теоретик, композитор. Автор праці «Мусикійская граматика» (1675), що викладає основи партесного співу.
Народився у Києві близько 1630 року (біографічні дати Дилецького можна встановити тільки приблизно). Здобув освіту у Віленьскій єзуїтській академії, його музичними вчителями, ймовірно були українські музиканти Микола Замаревич та Мартин Мєльчевський. Як регент і вчитель церковного співу Дилецький працював у Вільні, Смоленську і, з 1670-х років — у Москві. Ймовірно, був регентом московського хору Строганова, адже московську редакцію своєї «Грамматики» він присвятив «Во благородньїх благородному, во именитых именитому господину своему Гр. Дм. Строганову».
Як композитор Дилецький мало відомий. Проте його твори, видані у 1981 р. видавництвом «Музична Україна» свідчать про те, що Микола Дилецький був одним з найвидатніших творцівпартесної музики. С. В. Смоленський вважає Дилецького творцем цілої школи мистецтва співу західного напряму. І дійсно, як теоретик і педагог Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд визначних композиторів кінця XVII і початку XVIII століття.
Найвизначнішим музикознавчим твором Миколи Дилецького вважається «Грамматика пінія мусикийского» (повна назва: «Грамматіка мусикійского пінія или извістная правила піния в слозі мусікійскомъ, в них же обрітаются шесть частей или разділений»), вперше видана у Вільні (це видання досі не знайдено),1677 року переписана для Смоленську і переписана у Москві 1679 р. Українські вчені вважають, що початково робота написана книжною українською мовою (факсимільне видання т.зв. «львівського» рукопису під назвою «граматика музикальна» було видано 1970 року О.Цалай-Якименко у Львові), проте пізніше задля поширення цієї роботи автор зробив ряд перекладів на російську мову (факсимільне видання одного з рукописів було видано 1979 року у Москві В Протопоповим). Перше друковане вадання "Грамматики" було здійснено лише у 1910 році.
«Грамматика» Дилецького стала першим з музично-теоретичних трактатів, які докладно пояснили технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції. В цій праці Дилецький виступив на захист «вільних» прийомів композиції, розглядаючи музику, як мистецтво творчо живе, емоційно визначне. «Граматика» по суті була також і першою працею, що узагальнила музично-теоретичні знання, доти засвоювані переважно через усну традицію. Встановлена ним термінологія надовго утвердилася в теоретичній, педагогічній практиці шкіл і композиторів і мала величезне практичне значення та сприяла плідній діяльності багатьох співаків і регентів другої половини XVII й початку XVIII століття.
«Грамматика пінія мусикийского» вважається першим із збережених наукових творів, в яких описано Квінтове коло.

Твори

← Повернутиcя до списку авторів