Гріг Едвард

Біографія

   Едвард Хагеруп Гріг (норв. Edvard Hagerup Grieg; 15 червня 1843, Берген, Норвегія — 4 вересня 1907, там же) — великий норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, основоположник норвезької професійної композиторської школи.
Народився в Бергені. Навчався у Лейпцизькій консерваторії, значний вплив на розвиток композитора справило знайомство із норвезьким композитором, автором національного гімна Р.Нурдроком (1842—1866), у 1863 році, який познайомив його з народною музикою Норвегії.
У 1865 через хворобу на туберкульоз Гріг змушений був виїхати в Італію, де познайомився з Ф.Лістом. У 1867 повернувся на батьківщину, де певний час диригував симфонічними концертами в Крістіанії (нині Осло), заснував там Норвезьку музичну академію. З 1873 отримував державну стипендію, що дозволило йому глибше зосередитися на творчості.
Портягом наступних років Гріг гастролював у Франції, Англії, Німеччині, Польщі й Угорщині і втішався великою повагою як за рубежем, так й у рідній країні. У 1888 він зустрівся у Лейпигу з П.І. Чайковським, який високо оцінив його музику. Гріг став почесним доктором Кембриджського і Оксфордського університетів; був обраний у члени Інституту Франції й Берлінської академії. В 1898 Гріг організував у Бергені перший Норвезький музичний фестиваль, що мав великий успіх. У 1903 він записав свої фортепіанні п'єси на 78-rpm грамофонні платівки; ці історичні записи були перевидані на LP nf CD і, незважаючи на низьку технічну якість, дають уявлення про високу артистичну майстерність музиканта.Помер Гріг у рідному місті Бергені, де і похований неподалік свого будинку — «Тролльхаугена».
Гріг був композитором яскраво національного типу. У його творчості превалюють малі, переважно ліричні інструментальні форми, у яких і написане більшість його фортепіанних і оркестрових п'єс, а також пісенний жанр. Десять зошитів Ліричних п'єс для фортепіано (Lyriske Stykker, 1867—1901) — вершина творчості композитора. Пісні Гріга, яких налічується понад 240, написані головним чином для дружини композитора Ніни Хагеруп, чудової співачки, що іноді виступала із чоловіком у концертах. Також Гріг є автором ряду камерно-інструментальних циклах, зокрема трьох скрипкових сонат (ор. 8, фа мажор, 1865; ор. 13, соль мінор, 1867; ор. 45, до мінор, 1886—1887), віолончельної сонати ля мінор (ор. 36, 1882) і струнного квартету соль мінор (ор. 27, 1877—1878).
Серед найбільш відомих творів Гріга — фортепіанний концерт і музика до драми Ібсена «Пер Гюнт» (Peer Gynt, 1876). Вона спочатку призначалася для фортепіанного дуету, але пізніше була оркестрована й зібрана у дві сюїти, що складаються з невеликих характерних п'єс (ор. 46 й 55). Серед творів, які, подібно музиці до Пер Гюнту, існують у двох версіях — фортепіанної (у чотири руки) і оркестрової - концертна увертюра "Восени" (І Ho"st, ор. 11, 1865; нова оркестровка — 1887), три оркестрових п'єси з музики до трагедії Б. Бернсона Сігурд Хрестоносець (Sigurd Jorsalfar, ор. 22, 1879; ор. 56, 1872, друга редакція — 1892), Норвезькі танці (ор.35, 1881) і Симфонічні танці (ор. 64, 1898). Аранжування найбільш відомих мелодій Гріга були використані в з'явилася в 1940-і роки популярній опереті Пісня Норвегії, заснованої на історії життя композитора.

Твори

← Повернутиcя до списку авторів