Концевич Григорій
Біографія
Народився 17 листопада 1863 року в станиці Старонижестебліївська.
Збирач народних пісень Кубані, Адигеї, хормейстер, педагог, композитор, автор навчальних посібників по співу для шкіл краю.
У 1883 закінчив Кубанську вчительську семінарію, де познайомився з нотною грамотою, придбав навички ведення уроків співу. Працював учителем Тенгинська станичної школи.З 1887 продовжив освіту на регентських курсах Петербурзької придворної співочої капели. Йому посчастлі вилося спілкуватися з педагогами-композиторами Балака ревим, Лядовим, Римським-Корсаковим, співати в навчальному клас се найкращі хорові твори російських та зарубіжних авторів, слухати знамениті хори Агренева-Слов'янського, Архангельського, графів Шереметєвих. Повернувшись в Катеринодар широко освіченою музикантом, отримує в 1892 запрошення на посада регента військового співочого хору, яку займає до 1906. За його ініціативою для хористів відкриваються загальноосвітня школа та спеціальна 2-класне училище, де співаки проходили початковий курс управління хором.
Для вчителів співу народних шкіл Концевич видає Посо Бії "Шкільне спів на два і на три однорідних голоси" і збірник пісень "Чотири пори року". Ці роботи отримали визнання громадськості. Перша з них побудована за типом хрестоматійного видання і включає 48 дитячих пісень різноманітного змісту. Друга - власні твори хормейстера, написані на вірші російських поетів. Її відкривають пісні про весну, а за вершать пісні про зиму. Між ними розмістилися "хорові картинки" літньої та осінньої природи. Це не тільки змалювання зовнішніх природних рис пори року, але і вираз душевних настроїв, переживаючи ний. Справляють сильне враження триголосного хори "Зимова дорога", "Біси" (на сл. Пушкіна), "Нестиснутий смуга" (на сл. Некрасова), "Ах ти, степ моя", "дмуть вітри" (на сл. Кольцова), "Сирітка" (на сл. Плещеєва).
Є у Концевича і твори для чоловічих і змішаних хо рів. До 100-річчя з дня народження О. С. Пушкіна компози тор створює величальні хор "Пам'ятник" (сл. поета), а видатному педагогові Росії К. Д. Ушинського він присвячує кантату "Слава тобі і спасибі", виконаний ву в Катеринодарі 21 Грудень 1914 великим хором з вчителів, учительок, учнів та учениць міського училища під керуванням В. Ф. Акініна і відзначену захоплених оплесків слухачів.
Авторські твори Концевича входили до репертуару військового співочого хору, для якого він опублікував у власній обробці 200 пісень чорноморських козаків. Частина з них написана для триголосного чоловічого хору, інші - чотириголосний змішаного хору, в якому партії двох верхніх голосів виконували дисканти - малолітні співаки, які служили на військовій хорі. З триголосного обробок здобули популярність пісні "Тиха Кубань, бережечки знос", "задумана вража баба" (з двох випусків), "Йіхав козак за Кубань", "Ой, летів орел" (з п'яти випусків), а з чотириголосний - "Чайка "," Ой, Морозе, Морозенку та "," Вийшли в поле косарі "(з трьох випусків).Виділяються своїми художніми достоїнствами обробки з 7 випусків ("Щедрик-ведрик", "Ой, ну, коте, та котино", "Діду мій, Дударик"), в яких автор показав себе вмілим майстром розвитку народно-пісенної творчості.
До 100-річчя військового співочого хору Концевич підготував ювілейний збірник з обробками російських пісень лінійних козаків Кубані. У ньому 20 творів, основну частину яких складають пісні військового змісту: "Годі, брат ци, вам, кубанці", "Чути, б'ють тривогу", "Делібаш", "Черкеська пісня" та ін Звертає на себе увагу обробка старовинної козацької пісні"Не з тучушкі чи ветерочек дует", де вдало використовується розспівність російської подголосочной поліфонії.
Крім збирання та концертного виконання пісень, Концевич займався дослідженням народної музичної творчості, виступав з доповідями про місцеве фольклорі на засіданні Севас нях Олики. 5 квітня 1913 він виступив з обширним доповіддю про пісенному фольклорі Кубані, його зв'язки з українською піснею, розповів про свою роботу по збиранню пісень у краї, розглянув їх за жанрами, приділивши особливу увагу пісням кубанських чумаків. Доповідь супроводжувалася ілюстрацією творів у виконанні військового співочого хору. Через кілька місяців в VI випуску "Известий Олика" (друкованого органу товариства) з'явився нарис Концевича "Чумаки в народних піснях", в якому автор через пе сенний матеріал описує життя козаків, займав шіхся у вільний час чумацтва, тобто артільним поїздками зарибою, сіллю та ін товарами на Дон, Волгу, в Крим та Сальський степу.
Заслуги Концевича в пропаганді фольклору були оцінені сучасниками. У 1910 на Кубанської сільськогосподарської і промислово-етнографічної виставці він був нагороджений великою срібною медаллю.
У першій половині 30-х рр.. Концевич зайнявся дослідженням музичного фольклору Адигеї і записав в аулах більше 200 народ них пісень і танцювальних мелодій. З його ім'ям свя Зано також відкриття диригентсько-хорового відділення в музичному училищі Краснодара (1935) та створення Кубанського козачого хору (1937). Цей рік виявився останнім в житті видающе гося музичного діяча Кубані. 30 серпня він був заарештований по помилковому звинуваченням у замаху на Й. В. Сталіна і розстріляний. Реабілітований 18 квітня 1989 р.
