Огінський Міхал Клеофас

Біографія

Oginski.jpg   Міхал Клеофас Огінський (пол. Ogiński Michał Kleofas; біл. Міхал Клеафас Агінскі; 7 жовтня 1765, Гузув, Мазовецьке воєводство — 15 жовтня 1833, Флоренція) — білоруський та польський композитор, державний діяч Речі Посполитої і Росії, граф.
Надзвичайний королівський посол в Нідерландах (1790—1791). 1794 — брав участь у повстанні Костюшка, потім в еміграції. У 1810—1812 рр. був у близьких відносинах з російським імператором Олександром I, запропонував йому план створення автономного Великого герцогства Литовського у складі Російської імперії.
З 1823 р. жив в Італії.Поховали Огінського у Флоренції в церкві ранцисканців Санта Кроче, де також поховані архітектор Леон Баттіста Альберті(15 ст.),скульптор Мікеланджело (16 ст.),Ніколя Макіавеллі,композитор Джоакіно Россіні(19 ст.). Написані ним марші та бойові пісні були поширені серед повстанців 1794 року. Автор популярних полонезів, у тому числі полонеза  «Прощання з батьківщиною»опис файлу (пол. Pożegnanie Ojczyzny, біл. Развітанне з Радзімай, відомий також як «Полонез Огінського»), фортепіанних п'єс, романсів, опери «Зеліда і Валькур, або Бонапарт в Каїрі» тощо. Іноді Огінському також приписують авторство «Мазурки Домбровського» (Jeszcze Polska nie zginęła), яка згодом стала гімном Польщі (автором слів був Юзеф Вибіцький).

Твори

Назва творуЖанр
Mazurek Dąbrowskiegoакапельний
Полонезакапельний

← Повернутиcя до списку авторів