Степовий Яків

Біографія

   Яків Степанович Степовий (справжнє прізвище Якименко/Акименко, 20 жовтня 1883, Харків — 4 листопада 1921, Київ) — український композитор, педагог і музичний критик. Молодший брат композитора Федора Якименка.
Яків Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX ст., один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Він — майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, а також — викладач Київської консерваторії, засновник Державного вокального квартету, завідувач секції національної музики у Всеукраїнському комітеті мистецтв, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні. Ім'я Степового в 1921 році було присвоєне заснованому ним Державному вокального ансамблю. В 1969 році на його честь було названо вулицю в Києві. Народився 1883 р. в м. Харкові. Батько Якова працював у церковному хорі, старший брат — Федір Якименко — навчався співу у Петербурзькій придворній капелі і згодом став відомим українським композитором. Яків також був прийнятий до Петербурзької придворної капели, і за час перебування в капелі (1895–1902 рр.) оволодів професією диригента, навчився грати на фортепіано, кларнеті. 1909 року закінчив Петербурзьку Консерваторію у класі Миколи Римського-Корсакова і Анатолія Лядова. З початком Першої світової війни Степового мобілізують до Російської армії і призначають писарем санітарного поїзда. В травні 1917 р. композиторові вдалося звільнитись від осоружної служби в царській армії, і у тому ж році він став викладачем Київської консерваторії і керівником Музичної драми та Державного вокального ансамблю. Після чергової концертної подорожі Степовий несподівано захворів на тиф і в 1921 р. помер у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Твори

← Повернутиcя до списку авторів