Раз у неділю, у маю,
Пішла студентка до гаю,
За нею студент чап-чалап-чап,
І за рученьку він її хап.
Ішли гаями і через ліс,
Вона стомилась, він її ніс,
А потім листя на купку склав,
І на колінця він її взяв.
А що було далі, не знаю сам,
Бо поміж ними не був я сам,
Пташки співали- зелений гай,
Бо час кохання- то місяць май.
Літо минуло, осінь пройшла,
Бідна студентка в школу не йшла,
А як той місяць, марець наспів,
То було чути студентський спів.
Ой люлі-люлі спи, сину мій,
Молодий студент- то батько твій,
Ой люлі-люлі спи, засинай,
Бо час кохання- то місяць май.
